Цивільний процесуальний кодекс України
Стаття 105-1. Розгляд заяви про скасування судового наказу
  1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
  2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
  3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.
  4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.
  5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.
  6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.
  7. Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто із викликаних осіб з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.
  8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
  9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.
(Кодекс доповнено статтею 105-1 згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 — зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — з 1 листопада 2010 року)
 
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492)
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.422
Кодексом
N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446
Законами
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562
N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295
N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.298
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.303
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67
N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77
N 543-V ( 543-16 ) від 09.01.2007, ВВР, 2007, N 12, ст.103
N 962-V ( 962-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 31, ст.405 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.596
N 1568-VI ( 1568-17 ) від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.5
N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 8, ст.51 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 3-рп/2010 ( v003p710-10 ) від 27.01.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120
N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154
N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 12-рп/2010 ( v012p710-10 ) від 28.04.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2167-VI ( 2167-17 ) від 11.05.2010, ВВР, 2010, N 31, ст.416
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2387-VI ( 2387-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.495
N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.509 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 18-рп/2010 ( v018p710-10 ) від 08.07.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2536-VI ( 2536-17 ) від 21.09.2010, ВВР, 2011, N 5, ст.34
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010
N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010
Законами
N 2979-VI ( 2979-17 ) від 03.02.2011
N 2981-VI ( 2981-17 ) від 03.02.2011
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 )
  Перегланути інші статті ЦПК України
|