Цивільний процесуальний кодекс
України
Стаття 55. Перекладач
1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
3. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.
4. Перекладач зобов’язаний з’являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.
5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків — відповідальність, встановлену законом.
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492)
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.422
Кодексом
N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446
Законами
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562
N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295
N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.298
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.303
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67
N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77
N 543-V ( 543-16 ) від 09.01.2007, ВВР, 2007, N 12, ст.103
N 962-V ( 962-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 31, ст.405 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.596
N 1568-VI ( 1568-17 ) від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.5
N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 8, ст.51 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 3-рп/2010 ( v003p710-10 ) від 27.01.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120
N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154
N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 12-рп/2010 ( v012p710-10 ) від 28.04.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2167-VI ( 2167-17 ) від 11.05.2010, ВВР, 2010, N 31, ст.416
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2387-VI ( 2387-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.495
N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.509 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 18-рп/2010 ( v018p710-10 ) від 08.07.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2536-VI ( 2536-17 ) від 21.09.2010, ВВР, 2011, N 5, ст.34
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010
N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010
Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010
Законами
N 2979-VI ( 2979-17 ) від 03.02.2011
N 2981-VI ( 2981-17 ) від 03.02.2011
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 )
Перегланути інші статті ЦПК України
|