Господарський кодекс України Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. 2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. 3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. 4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. 5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. 6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). 7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. 8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.  N 21-22, ст.144 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.205 N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257 N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259 N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420 N 2668-IV ( 2668-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 29, ст.384 N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427 N 2738-IV ( 2738-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.434 N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.117 N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118 N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268 N 3528-IV ( 3528-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.291 N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296 N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.414 N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.15 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77 N 549-V ( 549-16 ) від 09.01.2007, ВВР, 2007, N 12, ст.106 N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384 N 523-VI ( 523-17 ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.21 N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 N 1070-VI ( 1070-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 30, ст.416 N 1509-VI ( 1509-17 ) від 11.06.2009, ВВР, 2009, N 46, ст.700 N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1873-VI ( 1873-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.137 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539 N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564 N 2510-VI ( 2510-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.20 N 2522-VI ( 2522-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.26 N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 ) ( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 ) Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Перегланути інші статті ГК України | |
|
|
|