Господарський кодекс України Стаття 207. Недійсність господарського зобов’язання1. Господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. 2. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків; допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця. 3. Виконання господарського зобов’язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.  N 21-22, ст.144 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.205 N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257 N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259 N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420 N 2668-IV ( 2668-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 29, ст.384 N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427 N 2738-IV ( 2738-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.434 N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.117 N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118 N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268 N 3528-IV ( 3528-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.291 N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296 N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.414 N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.15 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77 N 549-V ( 549-16 ) від 09.01.2007, ВВР, 2007, N 12, ст.106 N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384 N 523-VI ( 523-17 ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.21 N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 N 1070-VI ( 1070-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 30, ст.416 N 1509-VI ( 1509-17 ) від 11.06.2009, ВВР, 2009, N 46, ст.700 N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1873-VI ( 1873-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.137 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539 N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564 N 2510-VI ( 2510-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.20 N 2522-VI ( 2522-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.26 N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 ) ( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 ) Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Перегланути інші статті ГК України | |
|
|
|