Кодекс адміністративного судочинства
    України




Стаття 128. Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі


  1. Суд відкладає розгляд справи в разі: 1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; 2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.
  2. Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
  3. У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
  4. У разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. (Частина четверта статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
  5. Наслідки, визначені частинами другою — четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.
  6. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. (Статтю 128 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)


Главная страница


  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16 N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297 N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
  ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262 N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683 N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736 N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2 N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154 N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

  Перегланути інші статті КАС України
Оставьте свой комментарий
Перейти на главную страницу сайта

  главная   опыт работы   опыт работы 2   работа милиции   юридическая консультация
  Примеры жизненных ситуаций   Карта сайта