Кодекс адміністративного судочинства
    України




Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду


  1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
  2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (Частина друга статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
  3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (Частина третя статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
  4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. (Частина четверта статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
  5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. (Статтю 99 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)


Главная страница


  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16 N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297 N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
  ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262 N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683 N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736 N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2 N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154 N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

  Перегланути інші статті КАС України
Оставьте свой комментарий
Перейти на главную страницу сайта

  главная   опыт работы   опыт работы 2   работа милиции   юридическая консультация
  Примеры жизненных ситуаций   Карта сайта