Кодекс адміністративного судочинства
    України




Стаття 156. Зупинення та поновлення провадження у справі


  1. Суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, — до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи — до вступу у справу законного представника; 3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави — до надходження відповіді на доручення. (Частину першу статті 156 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 1837-VI від 21.01.2010) 2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов’язковою, — до її одужання; 2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов’язковою, — до повернення з відрядження; 3) призначення судом експертизи — до одержання її результатів; 4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, — до терміну, встановленого судом.
  3. Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1, 2 частини другої цієї статті, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.
  4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
  5. Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.


Главная страница


  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16 N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297 N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
  ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262 N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683 N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736 N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2 N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154 N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

  Перегланути інші статті КАС України
Оставьте свой комментарий
Перейти на главную страницу сайта

  главная   опыт работы   опыт работы 2   работа милиции   юридическая консультация
  Примеры жизненных ситуаций   Карта сайта