Кодекс адміністративного судочинства
України
Стаття 197. Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
(Назва статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.
(Частина перша статті 197 в редакції Закону N 2453-VI від 07.07.2010)
2. Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
(Частина друга статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
3. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
(Частина третя статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562
N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16
N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566
N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295
N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297
N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262
N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683
N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736
N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2
N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120
N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154
N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139
N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529
N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010
N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках
і числах замінено словами “статутний капітал” у
відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від
22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
Перегланути інші статті КАС України