Кодекс адміністративного судочинства
України
Стаття 214. Прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції
1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
(Частина перша статті 214 в редакції Закону N 1475-VI від 05.06.2009)
2. Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів з дня отримання відповідної ухвали.
(Частина друга статті 214 в редакції Законів N 3550-IV від 16.03.2006, N 2453-VI від 07.07.2010)
3. Суддя-доповідач повертає касаційну скаргу, подану після закінчення строку касаційного оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.
(Частина статті 214 в редакції Закону N 3550-IV від 16.03.2006)
4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;
2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;
3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення. (Пункт 4 частини четвертої статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010)
(Частина статті 214 в редакції Закону N 3550-IV від 16.03.2006)
5. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
(Частина статті 214 в редакції Закону N 3550-IV від 16.03.2006)
6. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562
N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16
N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566
N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295
N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297
N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262
N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683
N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736
N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2
N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120
N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154
N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139
N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43,
N 44-45, ст.529
N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010
N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках
і числах замінено словами “статутний капітал” у
відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від
22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
Перегланути інші статті КАС України