Кодекс адміністративного судочинства
    України




Стаття 240-1. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України


  1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про призначення справи до розгляду та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.
  2. Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України, для чого:
  1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
  2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому судовому засіданні або в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами);
  3) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
  4) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;
  5) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цієї норми закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;
  6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.
  3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.


Главная страница


  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16 N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297 N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
  ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262 N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683 N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736 N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2 N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154 N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

  Перегланути інші статті КАС України
Оставьте свой комментарий
Перейти на главную страницу сайта

  главная   опыт работы   опыт работы 2   работа милиции   юридическая консультация
  Примеры жизненных ситуаций   Карта сайта