Кодекс адміністративного судочинства
    України




Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ


  1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу.
  2. Положення цього Кодексу щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також частина третя статті 90 цього Кодексу набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
  2-1. До 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання, у якому зазначаються:
  1) рік, місяць, число і місце проведення судового засідання;
  2) час початку судового засідання;
  3) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
  4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
  5) відомості про присутність осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків або про їх відсутність, причини відсутності та про вручення їм повісток;
  6) відомості про роз’яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхніх процесуальних прав та обов’язків;
  7) усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про проголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті;
  8) основний зміст заяв і клопотань сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та ходу їх обговорення;
  9) основний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усні роз’яснення та доповнення експертами своїх висновків; усні роз’яснення спеціалістів;
  10) подані в судовому засіданні докази, хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів;
  11) зміст судових дебатів;
  12) відомості про проголошення постанови, ухвали за результатами розгляду справи та роз’яснення особам, які беруть участь у справі, змісту постанови, ухвали, порядку і строку їх оскарження, а також права та строк на ознайомлення з протоколом судового засідання, подання на нього зауважень;
  13) час закінчення судового засідання у справі. У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні. Протокол складається секретарем судового засідання. Протокол повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання. У разі необхідності строк для оформлення та підписання протоколу може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання. Про підписання протоколу повідомляються особи, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.
  Головуючий розглядає зауваження до протоколу і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого із поданими зауваженнями вони розглядаються судом з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про дату, час і місце проведення судового засідання.
  Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду. Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх надходження до суду. Зауваження приєднуються до справи, в тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв’язку з вибуттям головуючого.
  (Розділ VII доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом N 2875-IV від 08.09.2005)
  3. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
  1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
  2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;
  3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
  4. Окружний адміністративний суд починає свою діяльність після призначення (обрання) до його складу не менше трьох суддів і за наявності облаштованого приміщення. Апеляційний адміністративний суд починає свою діяльність після призначення (обрання) до його складу не менше семи суддів і за наявності облаштованого приміщення, але не пізніше 1 липня 2007 року. (Абзац другий пункту 4 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом N 160-V від 20.09.2006) Про початок діяльності кожного окружного та апеляційного адміністративних судів Державна судова адміністрація України повідомляє через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання.
  (Пункт 4 розділу VII в редакції Закону N 2953-IV від 06.10.2005)
  5. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У місцевих та апеляційних загальних судах запроваджується спеціалізація суддів з розгляду адміністративних справ. Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих загальних судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито. Після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних загальних судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.
  Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними загальними судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами.
  (Пункт 5 розділу VII в редакції Закону N 2953-IV від 06.10.2005)
  6. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито. Після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито. Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту. Перегляд судових рішень, зазначених в абзаці першому цього пункту, за винятковими обставинами здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. (Пункт 6 розділу VII в редакції Закону N 2953-IV від 06.10.2005)
  7. Після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. (Абзац перший пункту 7 розділу VII в редакції Закону N 2953-IV від 06.10.2005) Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року (1501-06, 1502-06, 1503-06) або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року. Підставою для скасування чи зміни судових рішень за заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами, поданими до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, крім підстав, встановлених цим Кодексом, може бути також виявлене після касаційного розгляду справи застосування положення закону всупереч нормам Конституції України.
  Підставою для скасування чи зміни постанов або ухвал Вищого господарського суду України, оскаржених у касаційному порядку до Верховного Суду України до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, крім підстав, встановлених цим Кодексом, можуть бути також застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України ; невідповідність постанов та ухвал Вищого господарського суду України рішенням Верховного Суду України; невідповідність постанов та ухвал Вищого господарського суду України міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
  8. Після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України військові суди завершують розгляд заяв і скарг, які подані і не розглянуті до набрання чинності цим Кодексом у справах, що визначені статтею 17 цього Кодексу.
  9. Після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України судові рішення, що ухвалені в першій інстанції до набрання чинності цим Кодексом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами цього Кодексу без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (1501-06, 1502-06, 1503-06) або Господарського процесуального кодексу України 1991 року не закінчився. Неоскаржені судові рішення, ухвалені в першій інстанції до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, набирають законної сили в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року (1501-06, 1502-06, 1503-06) або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.
  10. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Верховним Судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України. Касаційні скарги (подання) на рішення господарських судів, у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України. (Пункт 10 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 2953-IV від 06.10.2005)
  11. Після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розгляд справ щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
  12. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
  1) у пунктах 1 і 9 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492) слова “Адміністративним процесуальним кодексом України” замінити словами “Кодексом адміністративного судочинства України";
  2) частину п’яту статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161; 2001 р., N 13, ст. 66; 2003 р., N 16, ст. 117) викласти у такій редакції: "Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду";
  ( Підпункт 3 пункту 12 втратив чинність на підставі Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 )
 
  4) пункт 3 розділу XIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про вибори народних депутатів України” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 27-28, ст. 366) викласти у такій редакції:
  "3. З дня набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України оскарження до судів рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів, і розгляд судом відповідних справ здійснюється в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України";
  ( Підпункт 5 пункту 12 розділу VII втратив чинність на підставі Закону N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010 )
  6) у Законі України “Про Центральну виборчу комісію” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 448):
  а) у пункті 13 статті 18 слова “Верховного Суду України” замінити словами “Вищого адміністративного суду України";
  б) пункт 4 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” виключити.
  13. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
  14. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Кодексом; прийняти акти, що випливають із цього Кодексу, привести у відповідність із цим Кодексом свої нормативно-правові акти.
  Президент України В.ЮЩЕНКО
  м. Київ, 6 липня 2005 року
  N 2747-IV


Главная страница


  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.16 N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.297 N 160-V ( 160-16 ) від 20.09.2006, ВВР, 2006, N 45, ст.436 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 )
  ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.262 N 1475-VI ( 1475-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.683 N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.736 N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2009, N 50, ст.754 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2 N 1699-VI ( 1699-17 ) від 04.11.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.35 N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.120 N 1691-VI ( 1691-17 ) від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.154 N 1876-VI ( 1876-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.139 N 1901-VI ( 1901-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.152 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 ( v010p710-10 ) від 01.04.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 26, ст.272 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010, ВВР, 2010, N 35-36, ст.491 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2010 ( v019p710-10 ) від 09.09.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 N 2748-VI ( 2748-17 ) від 02.12.2010 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами “статутний капітал” у відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

  Перегланути інші статті КАС України
Оставьте свой комментарий
Перейти на главную страницу сайта

  главная   опыт работы   опыт работы 2   работа милиции   юридическая консультация
  Примеры жизненных ситуаций   Карта сайта