Кодекс законів про працю
України
Стаття 85. Норми праці
  Норми праці — норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності — встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
  В умовах колективних форм організації та оплати праці можуть застосовуватися також укрупнені і комплексні норми.
  Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці.
  Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць не є підставою для перегляду норм.
  (Стаття 85 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11 від 27.05.88)
 
( У тексті Кодексу посилання "адміністрація", "адміністрація
підприємства, організації", "адміністрація підприємства,
установи, організації" замінено посиланням "власник або
уповноважений ним орган", посилання "робітники і службовці"
- посиланням "працівники" згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91 )
( У найменуванні Кодексу та його тексті слова "Української
РСР" замінено словом "України" згідно із Законом N 2134-12
від 18.02.92 )
( У тексті Кодексу посилання "народний суд" в усіх відмінках
замінено посиланням "суд" у відповідних відмінках згідно із
Законом N 6/95-ВР від 19.01.95 )
( У тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і
числах замінено словами "навчальний заклад" у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом
N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003 )
 Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
(Преамбула в редакції Закону N 871-12 від 20.03.91)
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках
і числах замінено словами “статутний капітал” у
відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від
22.12.2010 )
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
  Перегланути інші статті КЗПП України