Кримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину
  Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
  1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
  2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
  3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
  При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.
  Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз’яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
  Копія протоколу з переліком прав та обов’язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
  Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з її родичів, а в разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов’язків негайно повідомляє також і відповідний розвідувальний орган.
  Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання:
1) звільняє затриманого — якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті;
2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв’язаний з триманням під вартою;
3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
  У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальником місця попереднього ув’язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом п’яти діб з часу надходження.
  Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених статтею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця попереднього ув’язнення.
  На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду.
  Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин.
  Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для попереднього ув’язнення, начальник місця попереднього ув’язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.
  (Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX від 16.02.78, N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 3780-XII від 23.12.93, N 2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 3111-III від 07.03.2002, N 1276-VI від 16.04.2009)
 
Кримінально-процесуальний кодекс України
( від статті 1 до статті 93-1 )
( ст.94 - ст.236-8 ( 1002-05 ))
( ст.237 - ст.449 ( 1003-05 ))
  ( Затверджений Законом від 28.12.60 ( 1000-05 )
ВВР, 1961, N 2 ст. 15 )
( Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з
Указами Президії Верховної Ради Української РСР
N 342а-05 від 27.06.61 (Від. N 28, ст.342)
N 461а-06 від 10.09.62 (Від. N 37, ст.461)
від 13.06.63 (Від. N 25, ст.406)
N 677а-06 від 18.11.63 (Від. N 48, ст.677)
від 18.01.66 (Від. N 4 , ст.15)
від 09.11.66 (Від. N 44, ст.274)
від 24.01.67 (Від. N 5, ст.63)
N 2631-07 від 18.03.70 (Від. N 15, ст.101)
N 117-08 від 30.08.71 (Від. N 36, ст.278)
N 862-08 від 21.07.72 (Від. N 31, ст.260)
N 986-08 від 30.08.72 (Від. N 36, ст.314)
N 1879-08 від 03.07.73 (Від. N 29, ст.249)
N 1898-08 від 23.07.73 (Від. N 32, ст.260)
N 1937-08 від 10.08.73 (Від. N 34, ст.271)
N 2718-08 від 17.06.74 (Від. N 27, ст.222)
N 3130-08 від 14.10.74 (Від. N 44, ст.445)
N 52-09 від 18.07.75 (Від. N 30, ст.371)
N 140-09 від 04.09.75 (Від. N 37, ст.418)
N 1593-09 від 22.12.76 (Від. N 1, ст.3)
N 1851-09 від 23.03.77 (Від. N 14, ст.131)
N 2281-09 від 01.07.77 (Від. N 28, ст.341)
N 3084-09 від 16.02.78 (Від. N 9, ст.163)
N 3086-09 від 16.02.78 (Від. N 9, ст.165)
N 270-10 від 26.05.80 (Від. N 24, ст.430)
N 2942-10 від 24.12.81 (Від. N 1, ст.2)
N 3464-10 від 17.05.82 (Від. N 22, ст.300)
N 6591-10 від 29.02.84 (Від. N 11, ст.203)
N 6834-10 від 16.04.84 (Від. N 18, ст.351)
N 8627-10 від 20.03.85 (Від. N 14, ст.321)
N 704-11 від 01.08.85 (Від. N 33, ст.787)
N 1432-11 від 10.12.85 (Від. N 52, ст.1224)
N 2444-11 від 27.06.86 (Від. N 27, ст.539)
N 2753-11 від 18.08.86 (Від. N35 ст.750)
N 4392-11 від 31.07.87 (Від. N32 ст.631)
N 4452-11 від 21.08.87 (Від. N35 ст.674)
N 4981-11 від 25.11.87 (Від. N49 ст.1008)
N 4995-11 від 01.12.87 (Від. N50 ст.1016)
N 5397-11 від 10.02.88 (Від. N8 ст.212)
N 5723-11 від 14.04.88 (Від. N17 ст.427)
N 5822-11 від 29.04.88 (Від. N19 ст.481)
N 6347-11 від 03.08.88 (Від. N33 ст.808)
N 6976-11 від 14.12.88 (Від. N52 ст.1184)
N 7226-11 від 06.03.89 (Від. N12 ст.96)
N 7373-11 від 14.04.89 (Від. N17 ст.148)
N 7617-11 від 16.06.89 (Від. N26 ст.276)
N 8595-11 від 29.12.89 (Від. 1990 N2 ст.15)
N 8711-11 від 19.01.90 (Від. N5 ст.60)
N 8918-11 від 07.03.90 (Від. N12 ст.194)
N 9082-11 від 20.04.90 (Від. N18 ст.278)
N 9166-11 від 04.05.90 (Від. N20 ст.313)
N 596-12 від 26.12.90 (Від. 1991 N3 ст.13)
N 597а-12 від 26.12.90 (Від. 1991 N5 ст.34)
N 647-12 від 18.01.91 (Від. N7 ст.45)
N 661-12 від 28.01.91 (Від. N11 ст.106)
N 838-12 від 18.03.91 (Від. N15 ст.178)
N 1369-12 від 29.07.91 (Від. N45 ст.600)
N 1434а-12 від 25.08.91 (Від. N40 ст.531)
  Перегланути інші статті КПК України
|